Історії мам

Я і мої хлопчики.
Сімейний затишок

Автор: Ірина Приходько

Я і мої хлопчики.

Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!

Дуже мудра, завжди знайде потрібні слова, особливо в тяжкі часи, часи де потрібна підтримка.


Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?

Надихає майбутнє. Хочеться тільки найкращого для своєї родини та своїх діточок. Для цього хочеться саморозвиватися і своїми знаннями ділитися з ними.


Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли? Які слова були б у присвяті до книги про її життя?

Моїм діткам старшому 3 роки, а молодшому лише 8 місяців. Тому про маму може сказати лише старший, він говорить, зо його мама красива і хороша. Але я повністю віддаюсь своїй родині, думаю саме це можна було б записати у книгу мого життя.


Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?

Мрія моя- це подорожі. Особливо хотілося б побувати в Парижі. Але я також дуже буду рада пакуночку із сушами, або букету квітів зірваних сином з татом власноруч.


Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

За ради бажань дітей та чоловіка готова свої плани та свої бажання перенести, або навіть відмінити. Мені так хочеться їх радувати, ні в чому не ущимляти, щоб у них було все найкраще. Так, я жінка, мені дуже багато чого хочеться, але я зроблю все можливе, для того щоб мої хлопчики (чоловік і два сина) були щасливі, а про себе подбаю вже потім. Бувають часи коли дуже тяжко, особливо коли у чоловіка не стало роботи, треба якось викручуватись, радіти життю, підтримувати чоловіка морально, зробивши все це розумієш, що сама вже без сил. Дуже тяжко коли хтось із них хворіє, ти начебно з ними все це переносиш, і ночами не спиш, і днями тільки біля них. Але найбільше я боюсь захворіти сама...бо хочеться завжди їм бути корисною.

X
X