Моя бабуся – мій бетмен-охоронець.
Супербабуся

Моя бабуся – мій бетмен-охоронець.

Автор: Ніна Чугай

Чугай Ніна Миколаївна. Має сина та дочку, двоє онучок.. Моя бабуся – мій бетмен-охоронець. Всі говорять, що я по характеру дуже з нею схожі, а мама каже, що якщо я матиму таку ж удачу, то в цьому світі - не пропаду. Моя бабуся – завжди поруч. Ще в моменти, коли я була маленька в животику, вона молилася за мене в церкві та просила Бога благословення. Коли я родилася, бабуся тут же примчалася за 170 кілометрів. Всі мої хвороби, зуби, маленькі негаразди не оминули бабусю – всі 24 години вона на телефоні. Ще вставши з півнями, вона завжди про мене не забуде. А ще моя бабуся – трудівниця. Вона не має ні хвилинки для ліні. Лише в момент турецьких серіалів та новин на 1+1 вона сидить вдома і то роблячи хатню роботу. В бабусі велике господарство і коли я приїжджаю до неї з міста, то наче потрапляю у великий сільський зоопарк. Я годую маленьких поросяток, бігаю до телятка у хлів, доки корівка дає мені молоко, беру своє маленьке відеречко і поважно іду збирати гостинці від курей. Моя бабуся вправна господиня. А ще в моєї бабусі величезний огород, дарами з якого ми ласуємо у місті. Не дарма її в селі кличуть Цибулька. Я бабусі допомагаю, як умію. Ото було радості від моєї допомоги, коли я потоплата «молькву» та «целвоний буляк». Моя баба Ніна справжній гід в поліському лісі. Щойно зійдуть перші сніги, вона вже там: збирає брусничне листя. Коли настає сезон чорниці - бабуся майже живе у лісі, заробляючи ту нелегку копійку, але які смачні вареники мене чекають щовечора. А осінню жодна журавлинка і жоден грибочок від неї не втечуть. Лише зима приносить для бабусі трохи відпочинку, а мені веселу коляду. На святий вечір у хаті тепло, затишно, ароматно, а на столі чекає смачна кутя. Вранці на Різдво я іду до церкви, а там знову бабуня : її голос я відразу пізнаю, тому що у криласі такий один лунає. Скільки молитов пролунало тут з вуст бабусі за мене… А ще цього року моя бабуся-бетмен, подалася на заробітки до Польщі. Як каже вона у свої 59: «Заробила та ще й світа побачила!», а ми поласували польськими гостинцями. Моя бабуся дуже голосиста, моторна, вольова, працьовита та бойова. Кожен в селі знає, що получить по-заслузі, якщо щось піде не так… Вона для мене взірець справжньої української жінки, наче з книжки Кобзаря, тому що праці не боїться, а землю любить. Моя бабуся - справжня сільська бізнес-вумен - жодний заробіток від неї не втече. А я для неї – маленька радість у її нелегкому трудовому житті.