Чому я мама року? А тому, що для свої дитини я особлива.
Успіх

Чому я мама року? А тому, що для свої дитини я особлива.

Автор: Юлія Матюх

Матюх Юлія Миколаївна. Маю донечку – Христинку. Я мама-2015. Саме цей рік визначив та розставив усі моє життєві пріоритети. З цього часу кожний рік, кожний день та кожну секундочку я не просто мама, а джерело енергії та підтримки своїй уже чотирічній, кудрявій, чорноокій дівчинці. Росте моє дитя – росту і я. Можливо, на даний час, я досягла не всього, про що мріяла, але не сумніваюсь ні хвилини, що в свої 23, коли одногрупники займалися розбудовою кар’єри, я з маленьким дарунком в животику, отримувала свій червоний диплом, зробила правильний вибір. Коли друзі святкували свої перші гонорари, я з напівсонними очима заколихувала своє маленьке «агу». Завжди прокручую рядки з вірша Ліни Костенко: «Я вибрала собі долю сама і що зі мною не станеться, я жодних претензій не маю до долі своєї обраниці». Я й досі відчуваю твій перший поштовх у животику. Я пам’ятаю перші два зайчикові зубчики. Я пам’ятаю твої перші невпевнені самостійні кроки. Я пам’ятаю твою страшну пневмонію і перші антибіотики. Я хочу залишити в пам’яті наші радісної моменти. Кожний мій крок від твого народження, пов'язаний ниткою з твоїм життям. В мене поряд з бухгалтерською роботою є ще одне дитинство: я знову дивлюся мультфільми, граюся в ресторан «Пані Бульба», поринаю в чарівний світ казки і це – круто! Я мрію і відчуваю, що ще багато чого маю досягти. Зараз намагаюся розвиватися фізично та психологічно. Перше починається зі слів: «Мама, а можна з тобою в спортзал?», а друге закінчується: «Чому в тебе така сумна книжка без малюнків? Давай читати мою про Попелюшку». А «сумна книжка», авторства Регіни Бретт «Бог дає таланти всім», наштовхує на пошуки себе в цьому великому дорослому світі. Я знаю, що моя дитина чимось особлива, як і кожен з нас. Найголовніше – знайти в собі цю особливість та не дати ій заснути. Мене чекає цей пошук, а поряд з ним перший дзвінок, збите коліно, випускний, перше кохання, студентські роки, пошук роботи…, а моє материнське серце буде битися в унісон з усіма подіями твого життя. Щоб не сталося, я маю розуміти, що є моє життя і моє бачення всього, але поряд росте маленька особистість, що має сама робити вибір та вчитися відповідати за нього. Бути мамою – це не зовсім 24-годинна опіка, а прагнення надати дитині можливість бути собою, щоб в 50 друзі твоєї дитини сказали, яка в тебе суперова матуся! Слід пам’ятати, що дочка колись не послухає моєї порати, а візьме з мене приклад. А поки я відповідаю на несподівані питання моєї маленької чомучки, вчу вірші, роблю костюми на ранки. В моєї дівчинки вже повний гардероб дизайнерських речей «made in mama»: костюм ялиночки, калинки, цукерочки, сонечка, що розганяє власну фантазію, яка все ж таки потребує пробудження після 5-денної бухгалтерської роботи. Чому я мама року? А тому, що для свої дитини я особлива. Я ніколи не втомлюся нести це звання, прикрашене тисячами радостей, переживань, сліз, нових вражень, а головне – пошуку себе. Чи можна серед усіх мам обрати найкращу? Мабуть, що ні, тому кожну Бог нагородив благословенням – привести нове життя на світ.