Моя мама - моя поезія
Натхнення

Моя мама - моя поезія

Автор: ВЛАДИСЛАВ ЛЕВИЦЬКИЙ

Мені 12 років. Я навчаюся у п’ятому класі. Змалечку я звик, що мама взірець для мене в усьому. Мама Людмила, чи як вона себе називає Люсі Поль, бо вона поетеса, завжди намагається виховувати мене у дусі справжнього чоловіка, захисника сім`ї - людяним і чесним. Безперечно не завжди виходить так, як вона б цього хотіла, але я намагаюсь ніколи її не ображати. Чому саме номінація натхнення? Тому що вона пише чудові вірші про кохання, а я в свою чергу граю на баяні і живу музикою. Моя мама гарна, стримана, розумна жінка, яка допомагає іншим не загубитися у цьому важкому житті. У цьому році вона вперше випустила свою збірку віршів і я дуже за неї радий. Вона бере участь у різних проектах. Зокрема у цьому році вона взяла участь у соціальному проекті «ТРАмАРТ». Цей проект - фішка нашого міста Вінниці. У трамваях нашого міста під час руху через центральний міст звучать вірші наших поетів. TRAmART – це проект, який направлений на сприяння розвитку творчого середовища, наповнення культурного простору міста, покращення загальної атмосфери у громадському транспорті, створення умов для самовираження та самореалізації творчої молоді, а також розширення кругозору пересічних вінничан. Мені приємно, що голос моєї мами та її вірші звучать у трамваях і її чують багато людей. Працює мама у бібліотеці секретарем, я бачу, що вона любить свою роботу, тому що приходить у вечері спокійна і врівноважена і має час приділити мені увагу і зробити зі мною домашні завдання. Я люблю свою маму, і навіть не уявляю, як буду жити без неї, коли виросту і стану дорослим. Моя мама найкраща жінка, любляча дружина, слухняна донька, хороша і лагідна мама, а ще дуже привітна і вродлива. Я нею пишаюся!!!