Слова зайві, коли дивися в ці чуйні та добрі очі...
Велике серце

Слова зайві, коли дивися в ці чуйні та добрі очі...

Автор: Катерина Новицька

Моя матуся - це просто жінка із села, яка має свою сумну історію: зарано стала сиротою, а чоловік прихилявся до чарки більше, ніж до неї... Але вона ніколи не здавалась: вона боролась, вона щоразу вставала і щоразу йшла вперед. Не дивлячись на все це, не втрачала віру в себе й оточуючих. Ця жінка стала для мене прикладом мужності й відваги, бездонним колодязем мудрості і сили, доброти та щедрості... Адже вона ні одного дня не прожила для себе. Ніколи не просила і не скаржилась, хоч як би тяжко не було. Не було б того, хто б не вмістився в її величезному доброму серці. Моя матуся для мене - це цілий світ... Це планета, на якій я, і всі ми, живемо вже 32 роки... І кращої за неї не буде ніколи... Матусю наша рідна, ми тебе дуже любимо! Ти для нас найкраща!