Щастя поруч з рідними
Сімейний затишок

Щастя поруч з рідними

Автор: Альона Большова

Мою маму звати Оксана, вона народилася у невеличкому селі Копенкувате на Кіровоградщині, де і зараз проживає. У 17 років вона вийшла заміж. У школі вона завжди була прикладом для наслідування – хорошо навчалась, гарно поводилась. Про що неодноразово мені говорили вчителі порівнювали з нею, адже я відрізнялсь своєю поведінкою. Мама дуже любить море. Вона не була там 19 років. 19 років не бачила його, не чула, не дихала ним. І ось, настав той момент… коли вона побачила море. Я виходжу заміж, ми їдемо за сукнею до Одеси і заїжджаємо на декілька хвилин до моря. Її радості не було меж. А море... Воно було дуже холодне. Тому насолоджуватися ним довелося з берега. У моєї мами двоє дітей – я і мій брат Вадим. Все життя вони з татом працювали, аби виховати нас і забезпечити світле майбутнє. Я майже ніколи не бачила, щоб вони відпочивали. Мама пише прекрасні вірші і оповідання, але ніде їх не друкує, мовляв – інші пишуть краще. Каже, що пише для душі. Коли я навчалася у школі, то ніколи не писала оповідання чи твори, адже не вміла і не любила їх писати (хоча потім, пішла навчатися на журналіста), за мене це робила вона. І коли вчителька ставила мені оцінку, вона завжди наголошувала, що ставить її не мені, а мамі. Я знаю, що мама любить нас з братом більше всього на світі. Вона допоможе розв’язати найважчу задачу та знайти вихід у будь-якій ситуації. Вона та людина, яка може посміятися над твоїми помилками чи дурницями. Кожного року, восени, яка б зайнята не була, вона в'яже для всієї сім'ї теплі носочки, якщо вистачає часу – то й для інших родичів. Вона дуже любить читати. Книги для неї – все. Вона буде збирати кошти, відмовляти собі у всьому, щоб придбати книгу. Я мрію, щоб у неї була своя бібліотека. Моя мама пече дуже смачні пиріжки, пироги, тортики та печиво. Накрити стіл для гостей за пів години і так, щоб він «ламався» від різноманітності страв, для неї не проблема. У селі вона займається господарством, тож бігає як білка в колесі. Щоб її не тривожило чи не боліло – вона завжди буде щось робити. Моїй мамі 43. Нещодавно вона стала бабусею маленького Владика. Мама, тобто вже бабуся, безмежно щаслива. Я мрію, аби вона відчула себе справжньою жінкою і відпочила. Вона для мене найкраща подруга і порадниця. Я дякую їй за те, що вони з батьком виховали нас із братом достойними людьми. Мама завжди говорить мені, що її щастя - це бути поруч з рідними. Любіть свою маму, адже вона у вас одна.