Три маминих дарунка
Сімейний затишок

Три маминих дарунка

Автор: Алла Шинкарчук

Господь не може встигнути усюди одночасно, і тому він створив матерів. Подарунок перший! Про те, що сонце жовте, а небо голубе, про те, яка на смак полуниця, про те, як то воно дати ляпаса калюжі, а потім довго сміятися від водних бризків, про те, як пахне навесні черемха, і хто-то так гарно співає у вишневому садку… про всі дивовижні відкриття світу, я знаю тільки завдяки тобі, Мамо! Бо ти подарувала мені найдорожче – путівку у над чудовий тривимірний світ, який настільки великий, що залишається тільки розкрити ширше очі і ловити ними кожне враження. Дякую, мамо, що крізь муки та біль пустила мою маленьку душу в світ, що називається Землею! Безцінний подарунок, диво-подорож, що відкриває безліч можливостей! Мамо! Я її пройду достойно! Чуєш! Я буду старатися! Дякую, мамо, за Життя! Подарунок другий! Люба мамусю. Пам’ятаю, як одного разу, я гралася із сірниками. Знаю-знаю, ти не раз говорила мені, що не можна, А я - непослух - все одно зробила своє! Після трьох таких забавок із вогняними паличками моє шовкове платтячко загорілося. Я тікала від нестерпного вогню, в він ставав все гарячішим. Як тільки ти побачила мене, скрикнула! І наче блискавка кинулася до мене. Швидко зняла палаюче платтячко голими руками! Я знала, що зараз мені дістанеться чимало прочуханки, але ти обійняла мене, цілувала, довго плакала, промовляючи, що любиш… Спасибі, мамо, за любов! За те, що вберегла! Подарунок третій! А через двадцять років, дуже гірко вже плакала я! Здавалося усе! Закінчився сенс мого життя! Він пішов, покохав іншу, залишивши мене одну! ( тоді я помилялася) Я не була одна, і не усвідомлювала, що тільки завдяки тобі знову воскресла! Будучи поруч, ти перев’язувала мої молоді крила, які не витримали першого життєвого польоту. Ти змусила мене повірити, що все буде добре! Ти знову повернула мене до життя! Довіки вдячна тобі за розуміння!