Мама на кришталевих підборах.
Натхнення

Мама на кришталевих підборах.

Автор: Олександра Павленко

У нас таке важке життя, що, історія, майже, кожної жінки - унікальна, і кожна заслуговує на нагороду... Авжеж, ми цінуємо, в першу чергу, наших матусь. Можливо, буду виглядати не зовсім скромною, але хочу розповісти про свою доньку. Але, не як мама про свою дитину, бо тож зрозуміло, що для кожної матері її дитина найкраща і заслуговує на найкраще... А як жінка про жінку, про викладача, поетессу, маму та просто чуйну, небайдужу людину. З самого дитинства моя Оксанка захоплювалась книжками та малюванням, мріяла стати вчителькою. І нащастя, так воно й сталося -тепер Оксана Олександрівна викладає англійську мову. Всі ученики її люблять. Навіть одного разу був такий випадок, коли до неї прийшла грузинка та просила навчити її сина англійської, але на той час хлопчина не знав жодного слова російською або українською, і як його вчити? А Оксана взялася і, уявляєте, навчила! Да так, що разом з англійською хлопець вивчив українську, російську і зараз вже випускник Київського Інституту Міжнародних Відносин! А ще моя Оксанка краща донька і мати моїх онучок - двійняток. Нажаль, їй довелося пережити багато труднощів, але вона не зламалася, а стала ще міцнішою! Дівчатка народилися з набряком мозку і легенів та потребували коштовного лікування... і так сталося, що не було надійного плеча біля неї... тож труднощі і виховали її характер. Весь свій час вона приділяє тепер донькам, їхній освіті та розвитку. Для моїх онучок вже стало доброю звичкою кожного року брати участь в таких заходах як «Місто професій», «Children Kinofest», надавати свої творчі роботи на участь в обласному літературно-мистецькому святі «Собори наших душ», та виборювати нагороди. Напевно тому, що вона перемогла усі ті труднощі, Оксана відчула потребу допомагати іншим. Бо завжди ставила себе на місце тих, кому потрібна була допомога. Навіть вирішила займатися психологією, бо казала, що є люди, які потребують допомоги і просять її, а є й ті, хто потребує, але мовчить. А розуміння і допомога необхідні багатьом. Можливо ті проекти, де вона брала участь, не такі грандіозні, бо починалося все з того, що треба було організувати збір коштів на операцію людині, якій відмовили усі фонди, з того, що треба було відстояти сквер зелених насаджень біля будинку на користь дітей, а не будівництва автостоянки - але й маленька справа може принести користь. А якщо б кожна людина зробила по одній добрій справі, то світ став би набагато кращим! Вона завжди кордони будь-якої проблеми міряла на себе і казала: «Мамо, це ж мої діти будуть дихати цім повітрям, це ж мої діти будуть пити цю воду, тому я маю щось робити, щоб було краще»… Якою ж радістю було для неї досягнення мети! Беручи участь у всеукраїнській акції «Якісна питна вода – здоров'я нації»,Оксана не те що не сподівалася на перемогу, але й була впевнена, що обов'язково пощастить! Бо дуже мріяла, щоб в шкільному закладі, де вчаться її доньки, дітки споживали чисту водичку. Після того, як народилася моя третя онука, Оксана зайнялася проектом від мережі магазинів «EVA» - і стала «JOY мамою». Цілими днями вона спілкувалась та підтримувала молодих мамочок без досвіду та знань. По закінченню була заохочена керівником проекту за наполегливість та приклад зацікавленості в розвитку молодих родин. Усі свої досягнення та перемоги вона описує в своїх віршах. Непрофесійно, звичайно, а може й професійно))) вона ж філолог)) і вже має декілька надрукованих віршів у різних виданнях. Її часто запрошують на різні заходи. Так вона була запрошена до участі у всеукраїнському фестивалі поезії «Ан-Т-Р-А-кт», який проводить відділ з питань сім'ї та молоді херсонської міської ради, і її вірші увійшли до фестивального альманаху «Сфери читання». А, напередодні її 40-ка річчя, 2 березня, прийшла до нас чудова звістка від телеканалу «Україна», що отримує Оксана перемогу в номінації року «Кришталеві підбори». Моя донька - людина, яка має чесну, добру душу, завжди поспішає на допомогу, тому їй і важко в житті, напевно... а я так хочу, щоб її очі світилися від щастя... щоб після всього, що випало на її долю вона, нарешті, стала, просто, щасливою жінкою і мамою! В неї є час на всіх и на все, окрім себе. А як відомо, "в 40 років життя лише починається") і я вірю, що так неодмінно і буде! Бо своїми вчинками та ставленням до оточуючих, до рідної країни, до своєї професії - вона справжня українка і людина доброї душі. Я дуже пишаюся своєю донькою, для багатьох наших друзів та рідних вона є прикладом, порадою, надихає на перемоги та досягенння.