Найдорожчий скарб
Велике серце

Найдорожчий скарб

Автор: Світлана Войтович

Мама - це найпрекрасніше слово в світі! Це промінчик щастя в моєму житті. Я дуже вдячна Богові що маю таку матусю, яка маючи двох дорослих синів, наважилась родити донечку, мене, в свої 39 років. Хочу подякувати їй за свої перші кроки, за свої перші слова, за недоспані ночі, за те, що зараз можу сидіти і дивитися в її безмежно чисті очі, які сповнені надією на моє краще майбутнє, за те, що вона в мене є, така завжди усміхнена, ніжна, любляча, розуміюча, за її мудрі поради, за те, що навчила бути щирою до людей, справедливою. А скільки доброти в твоїй душі, і очах. Хай вони ніколи не будуть сумними, а лиш посміхаються від щастя. Немає в світі таких слів, якими можна було б описати мою любов до тебе. Скільки маленьких піщинок на всій земній кулі, то стільки ж слів "люблю тебе моя дорога матуся". І хоча іноді я поводжуся не так, як би ти хотіла, але знай кожен мій вчинок сповнений невичерпною ніжністю до тебе. Ти - мій приклад, я пишаюся тобою мамо. В ті роки коли ти мене родила і вже мала двох синів, не було пральної машинки, не було ні мультиварок а ні хлібопічок, ви з татом будувались, а я маленька плакала в тебе на руках, а ти... така сильна з сльозами на очах встигала все, і на роботу, і до діток, і будуватись, і варити їсти і прати. А вночі, падаючи від втоми з ніг, читати мені казки і співати... Ти виростила з татом нас хорошими, порядними людьми. Моя мамусічка, моя хороша, моя душа! Я знаю, ти дуже любиш ромашки, якби я могла, то всі ромашки світу піднесла б до твоїх ніг, адже ти - мій найдорожчий скарб, і ти заслуговуєш на все найпрекрасніше на світі. Я щодня молюсь Богові за тебе, щоб в тебе було завжди міцне здоров'я, і щаслива посмішка на обличчі. Всі ми, твої троє дітей, чоловік, невістки і пятеро онуків любимо тебе безмежно, обіймаємо і шлемо тисячі поцілуночків!