Інтерв’ю з Ольгою Донченко, переможницею у номінації "Натхнення"

Ольга Донченко, переможниця премії в номінації «Натхнення» за версією голосування на сайті.

Історія Ольги за посиланням http://mamaroku.com.ua/story/150

Чому Ви вирішили взяти участь у конкурсі «Мама року»?

Я вирішила взяти участь у цьому прекрасному конкурсі в той момент, коли одна з продавців-консультантів магазину "EVA" у м. Олександрія Кіровоградської області сказала мені про те, що вперше проводиться такий ось конкурс, і запропонувала взяти в ньому участь. Було це ввечері 1 липня, а подати історію потрібно було до 2 липня. Я вирішила, що обов'язково це зроблю. Чому? Просто відчула, що мені це потрібно зробити. Я навіть особливо не дивилася на перелік призів. Можливо, мені хотілося просто поділитися і виговоритися.

Коли вночі 2 липня я набирала розповідь про себе і свого сина Діму, я розмірковувала так: «Я спробую. Нехай і не виграю, але я все одно розповім про себе і свою дитину. Історію будуть читати різні люди, може, комусь вона буде близька і зрозуміла, а когось навчить бути толерантнішими і добрішим. І раптом, серед тих, хто прочитають її, будуть люди, які знають, як допомогти моїй дитині (логопеди, психологи, інші фахівці) та які підкажуть куди звернутися або що зробити».

 

Яке Ваше найяскравіше враження за період проведення уікенду «Мама року»? Який момент проекту був найемоційнішим?

Емоційних моментів була сила-силенна, я б навіть сказала, що весь період проведення уікенду краси "Мама року" був суцільним емоційно-яскравим моментом. Дуже запам'яталися всі матусі, з якими їхали в машині з ж/д вокзалу. Це був перший приємний момент. Всі переможниці виявилися прекрасними мамами, чудесними жінками, красивими, вихованими, товариськими, доброзичливими. Приємно здивувало місце проведення уікенду заміський СПА-комплекс "Адмірал", розслаблюючі процедури, шикарний вид, незвичайна їжа і аура спокою навколо. Було враження, що з усіма матусями та організаторами ми знайомі давним-давно, просто давно не бачилися. Дуже емоційними були тренінги, з кожним тренінгом з'являлися нові ідеї, інший погляд на щось досі буденне. Зміна іміджу і фотосесія на мене справили незабутнє враження, тому що це було вперше. Я дуже давно хотіла чогось нового, і ось я це нове отримала. Так, було трохи незвично бачити себе іншою і при цьому спробувати себе в ролі моделі, я відчувала, що у мене не зовсім виходить, але я все одно отримувала шалене задоволення від всього, що відбувається! І коли чудовий фотограф Костя просив мене не посміхатися для того, щоб вийшов певний образ, я щиро не розуміла, як це мені не посміхатися? Моя усмішка була щиро-щасливою постійно. Я дуже старалася не посміхатися, але, по-моєму, у мене це виходило погано. Костю, вибач! :))

Ну і на завершення всіх приємностей була  урочиста вечеря, яка познайомила нас ще з новими людьми, за якою нас нагородили іменними дипломами та статуетками, та подарунками від спонсорів. За що всім ще раз величезне спасибі!

 

Яким чином премія допомогла розкритися Вам, як переможниці і володарю титулу «Мама року»?

Моя конкурсна історія дала можливість розповісти людям про те, що навколо нас є люди з особливими потребами. І не завжди цим людям потрібно щось матеріальне, іноді і ставлення до них, як до рівних, дорогого коштує. І, тим більше, не треба боятися таких людей, уникати їх або, того гірше, ображати і принижувати. Ті люди, з якими я познайомилася ще в період проведення голосування, дали мені зрозуміти, що я дійсно не дарма взяла участь у конкурсі. Я побачила, що активна позиція в таких питаннях важлива і потрібна. Тому й далі збираюся допомагати особливим діткам і їхнім батькам, тільки робити це ще активніше і впевненіше. І тут навіть не в моєму титулі справа, а в тому, що це дійсно комусь потрібно робити, а я це робити можу і хочу.

 

Поділіться топ-3 відкриттями, які ви зробили завдяки проекту.

Мною було зроблено кілька висновків, які начебто і очевидні, але мною в життя втілювалися, скажімо так, не повністю. Тепер намагаюся використовувати їх на всі 100. :) По-перше, завжди і скрізь, завдяки чомусь або всупереч усьому, треба себе любити, поважати і цінувати. По-друге, не можна втрачати себе, як особистість, розчиняючись в сім'ї, дітях, рідних, знайомих, роботі. По-третє, поставлених цілей потрібно домагатися активно. Ті наших "20 хочу", про які йшла мова на тренінгу з Любов'ю Лоріашвілі, зараз на першій сторінці записної книги і кілька пунктів вже виконані! І продовження буде слідувати. А найголовніше, не можна боятися змін у житті! Як мовиться, робиш - не бійся. Так от, в даний момент в моєму житті відбуваються зміни, поштовхом до яких частково став і конкурс "Мама року". Саме після уікенду я зрозуміла, що всі мої сумніви несерйозні і час щось змінювати. Я повернулася додому, забрала документи сина з нашої місцевої школи, відвезла їх в одну з київських шкіл і здала. Дитина влаштована в нову школу, а значить відступати нікуди і максимально 1 вересня треба бути в Києві. 30 Серпня ми перевезли основні речі у Київ і 1 вересня були з сином на урочистій "лінійці" у новій школі. Залишилося лише мені знайти роботу і "Здрастуй, нове життя!" А головне, я впевнена, що все буде добре, і що цей переїзд принесе користь синові, хоча навіть зараз видно, що такі зміни в житті йому дуже до душі.

 

5. Як ви вважаєте, наскільки важливий даний проект для суспільства?

Дуже важливий, дуже потрібний, обов'язково продовжіть ще. Такий проект допомагає нашому суспільству бути добрішими, бути впевненішими, бути кращими. У нинішній час стільки поганого діється навколо, люди втомилися і озлоблені, хороші позитивні приклади потрібні повсюди. Адже тільки жінка, незважаючи на складні умови життя, вміє створити затишок і спокій навколо себе. Тільки жінка продовжує рід, як би складно не було. Тільки мама буде стояти горою за свою дитину, якщо йому загрожує небезпека. Все це придумано не нами, так задумано самою природою і не будемо з нею сперечатися, адже насправді так чудово бути жінкою, бути мамою!

 

Наскільки важливий для Вас досвід, який Ви отримали на премії? На що надихнула вас перемога в конкурсі?

Моя участь у конкурсі, моя перемога, моя поїздка на уікенд краси та нагородження, подарували мені купу незабутніх вражень, нових знайомств, прекрасних прикладів, нових роздумів і висновків. На багато чого я стала дивитися інакше. Я трохи переставила пріоритети в житті. Тепер для мене важливіше сім'ї і близьких мені людей - немає нічого. Я дуже люблю свого чоловіка, синочка, матусю, батька, сестричку і племяшей. І своїх інших близьких і далеких родичів. І своїх справжніх подруг, і їх діток. Звичайно, більше всього на світі я хочу, щоб мій син Діма заговорив, але щасливою мамою і жінкою я почуваюся й нині. Тепер уже у Києві буду шукати фахівців, які візьмуться допомогти моєму синові. Також буду шукати нову роботу, де моя активність і товариськість буде потрібна. Обов'язково буду продовжувати спілкуватися зі своїми олександрійськими друзями і потихеньку знайомитися з новими людьми, а при необхідності - допомагати. Поспілкувавшись з деякими матусями-переможницями, надихнулася однією ідеєю. Вибачте, поки не буду про неї розповідати привселюдно, але плани справді хороші :)

Ще раз висловлюю подяку мережі магазинів EVA за організацію відмінного конкурсу "Мама року", який подарував незабутні 2 дні відпочинку, багато нових знайомств і корисний досвід для щасливого життя!

 

Яку головну пораду ви б дали матусям України?

Матусям України я би хотіла нагадати, що дуже важливо бути у гармонії з собою, любити себе, берегти. Адже коли щаслива мама - щасливі діти, щасливі усі навколо. Вмійте з кожного звичайного дня зробити хороший день. Будь-яка подія в житті має 2 сторони, тому навіть, якщо трапилася неприємність, відразу ж знайдіть і її другу сторону - хорошу. Вона точно є!

По можливості, приділяйте своїм діткам побільше уваги, будьте поруч з ними. Обов'язково вірте в своїх дітей! Підтримуйте у всьому і просто безмежно любіть, не озираючись на чужі думки і не порівнюючи їх з іншими дітьми. Ваші діти - найкращі!

Бути мамою - велике щастя, і період вагітності - чарівний, тому бажаю всім тим жінкам, які тільки мріють про діток, якнайшвидшого виконання цієї мрії, а тим матусям, у яких дітки вже є - задуматися про те, а чи вистачить діток чи, може, ще? :) Материнської любові вистачить на всіх.

І наостанок хочу нагадати, що кожна з нас є теж чиїєюсь дитиною. Давайте пам'ятати про наших матусь і приділяти їм більше уваги, дзвонити, писати, приїжджати в гості частіше, поважати, допомагати, і знову ж - безмежно любити.